8 клас. Мистецькі перлини Візантії та Київської держави

 Мистецькі перлини Візантії та Київської держави

https://youtu.be/D7yXqzF2rt8

Пісня, у виконанні дівчаток, перенесла нас в ці далекі славні часи X-XII ст. коли давньоруська держава зі столицею у Києві перетворилось на одну з найбільших культурних і політичних центрів. Тут  розвивалась писемність, закладались підвалини науки й освіти, утворювались осередки самобутньої культури, зокрема музичної. На уроці ми сьогодні і дізнаємося, яку ж музику слухали і виконували наші предки.

Розвиток мистецтва Середньовіччя охоплює період від падіння Римської імперії до початку доби Відродження. Одним із найважливіших центрів середньовічного мистецтва була Візантія. Традиції античної та східної цивілізацій поєдналися в культурі цієї могутньої держави, столицею якої став Константинополь. Відповідно до нових світоглядних уявлень головним завданням візантійського мистецтва було втілення божественного начала.

Візантійський храм — взірець синтезу мистецтв, у якому поєднано архітектуру, монументальний живопис, театралізований церковний церемоніал і звучання хору а капела, який під час богослужіння співає літургію.

На одній із фресок Софійського собору можемо побачити музиканта, що грає на струнному смичковому інструменті, подібному до скрипки. Це — гудок, або смик (поширений в європейських країнах як фідель чи ребек). На іншій фресці, що дістала назву «Скоморохи», зображено 11 музикантів і двох акторів-акробатів. За однією з версій, це — придворний оркестр імператора, який грав під час візиту княгині Ольги до Візантії. Розпис відтворює гру виконавців на флейті, металевих тарілках, сурмах, дзвонах, парних барабанчиках, струнних інструментах, подібних до лютні та ліри, а також, імовірно, на пневматичному органі. Таке припущення висловили вчені, які «домалювали» в уяві стерті часом фрагменти розпису.

К.стеценко 

https://youtu.be/8DC1GSrOYss

У різних сферах життя людей часів Київської держави (на народних святах, у придворному княжому побуті, у ратній справі) значне місце належало музиці й танцям. Про ці види мистецтва «розповідає» чаша з Чернігова, на якій можна побачити танцівницю і гусляра, а також мініатюра з літопису із зображенням жінки в сукні з довгими рукавами, яка танцює під акомпанемент музик.

І.Карабіць  опера - ораторія " Київські фрески"

https://youtu.be/l2jwByuVg6Y

Упродовж середньовічної доби одночасно співіснували два типи музики — народна і церковна, що вирізнялися засобами художньої виразності. Інструментарій був різноманітний: духові інструменти (сурми, роги, труби, сопілки, окарини, кувикли, волинки, жалійки), а також ударні (бубни, накри, тулумбас, тарілки, дзвіночки).

Разом зі стародавніми обрядовими піснями виник новий фольклорний жанр — билини. У них оспівують героїзм захисників рідної землі: князів, богатирів із народу, наприклад, Іллі Муромця. Спів легендарного Бояна та його гра на гуслях описані у «Слові о полку Ігоревім».

Уведення християнства у 988 р. зумовило утвердження Києво-Печерського монастиря як осередку розвитку хорового церковного співу. Як свідчать літописи, у Києві виникла одна з перших на Русі співоча школа — так званий «двір доместиків», які були водночас співаками-солістами, регентами й учителями співу.

Основою християнського богослужіння став знаменний розспів, а провідним жанром — літургія. Поступово під впливом місцевих традицій візантійські канони змінювалися, адже співаки «з голосу» засвоювали мелодії і відтворювали по пам'яті. У давньоруських рукописних книгах розспіви записували не нотами, а «знаменами» («крюками»). Одноголосний акапельний спів збагачувався і згодом перетворився на розкішне багатоголосся.

Ф.Степурко духовні твори

https://youtu.be/W0kL_gsUFdY

Ромаїття музичної культури Київської зумовлено продовженням традиції східно-словянської культури, запозиченням європейських придворно-світських традицій і наслідування візантійської культури.

Музичне мистецтво Візантії не було таким яскравим, як музичне мистецтво Київської держави.

Світська музика звучало при імператорському дворі і була представлена такими жанрами як акламація (ритуально-святкової оди) і поліхронії (оди до виходу імператора) Народна музика була представлена акритськими піснями.

За часів Київської Русі в музичному мистецтві одночасно існувало три напрями: народна музика, придворна-світська та церковна.

Виконання пісні "Києве мій" І.Шамо.

https://youtu.be/__l1cMXhl-s

Вплив

-         традицій східно-словянської культури;

-         запозичення європейських придворно-світських традицій;

-         наслідування візантійської культури

 Давньоруські музичні інструменти

Гусла        Роги         Бубни        Свирілі        Пищики     Сопілки  Дерев`яна

                                                                                                               труба

Музичне мистецтво Київської Русі      

Фрески  Софії Київської  -Чаша з Чернігова                Чернігівська стоянка- Чернігівський курган

     Ювелірні прикраси           скіфів                 

                            Народна пісня

                      Календарно-обрядові пісні                                             Родинно-обрядові пісні        

-       щедрівки, колядки                                          -  весільні

-         веснянки й гаївки                                           -  жартівливі , сатиричні

-         купальські, русальські                                   -  частівки

-         жниварські                                                      -  колискові

                                                                         -  поховальні

 Церковна музика

доместики           літургія              київський розспів      восьмигласій

Придворно-світська музика

-          гусляри                                    Боян                         -  величальні пісні

-         скоморохи                               Митус                       -  билини

 

- Які види календарно-обрядових пісень знаєте? 

                             -  Назвати види родинно-обрядових пісень?

- Як називали народних співців, яких часто запрошували до княжих палат?

- Назвать відомих  співців-дружинників?

-Як називали педагогів, що вчили церковному співу?

- На яких музичних інструментах грають скоморохи, зображені на фресці?

Перейдіть за посиланням,https://padlet.com/alonatsekhmeistruk/4g0e8z6fjontdc4c

та виконайте завдання на спільній дошці Padlet 8 клас музичне мистецтво.